Записи Гурту
"TWO BUS"

«Байконур» вже в мережі!
Слухайте на всіх стрімінгових платформах

https://song.link/9mzht7vjgxtwp

Дізнайтесь більше про композицію та її створення

https://sd.ua/news/32786

Приємного настрою та гарного прослуховування!
З любов’ю,
Ваш український рок-гурт TWO BUS

https://sd.ua/news/24490

Частина музикантів гурту “Two Bus” після окупації Луганська виїхали до Сєвєродонецька. Там музиканти жили й продовжували писати пісні та виступати. З початком повномасштабного російського вторгнення учасники гурту покинули місто та роз’їхалися по різних містах України та Європи. При цьому колектив продовжує свою творчість та навіть дає концерти.

“Сєвєродонецьк онлайн” поспілкувався з фронтменом гурту Дмитром Прохою та дізнався, як музикантам вдається творити в новій реальності та з якими викликами довелося зіштовхнутися.

– Розкажіть, будь ласка, що наразі відбувається з гуртом, як проходять ваші репетиції, чи змінився склад колективу?

– Краща репетиція – це концерт (посміхається — ред.) Буває так, що пишемо пісні – або я складаю, або Женя – ми зустрічаємося на концерті й граємо їх. Або все записали, а по відеозв’язку обговорили. Зустрілися перед концертом, зіграли.

Зараз ми зробили програму більше електроакустичну, це – рояль, гітара, вокал, перкусія. Якщо концерти у Львові – плюс губна гармоніка. Звісно, що більшість пісень, які ми граємо зараз, написані після повномасштабного вторгнення. Ми відмовилися від російськомовного репертуару. Ранішні свої пісні ми не перекладали, бо вирішили, що краще буде написати нові. А ті хай залишаються такими, як були.

– Чи змінився характер пісень після повномасштабного вторгнення?

– Воно так складалося, що і до 2014 року, і після (до 2022-го) у нас була більш така військова тематика. Зараз пишемо більше про мир, людські стосунки. Бо ще у 2018 і навіть у 2022 році нам закидували, що ми співаємо про війну, мовляв, це наша болюча тема.

Мені здається, що митці мають трохи дивитися уперед. Я розумію, що деякі події не можна передбачити, але можна й потрібно говорити про речі, які відбуваються у суспільстві. Наприклад, була пісня, яку написав навесні 2013 року з таким приспівом: “Когда я спал, погибли люди”. Зараз вона вже набирає інших сенсів.

Окремо хочу сказати про використання нецензурної лексики. Зараз багато хто вживає її у піснях, таким чином підкресливши емоційно якусь частину. Це наразі модно. Але мені здається, що треба від цього відходити, бо ми – культурна нація.

– Чи даєте ви зараз концерти? Наскільки змінилася кількість виступів?

– В умовах часу й простору, в якому ми знаходимося, хотілося б частіше зустрічатися, але маємо, що маємо. У 2023 році ми грали у Гадячі, у Львові два концерти дали, у Києві виступали, у Харкові, у Черкасах на фестивалях “Крутий заміс” та “День вуличної музики”.

Концерт у Києві у 2023 році

Пісні написані та пишуться, їх би записати, а це – студійна робота. Ми, на жаль, у різних містах знаходимося: не тільки в Україні, але ще й за кордоном. Але намагаємося вибудовувати цю роботу. Щось записуємо тут, відправляємо нашим учасникам, які зараз у Німеччині. Вони дописують духові, роблять аранжування. Потім зводимо або тут, або там наш звукоінженер Антон. Все йде якимось таким шляхом.

Ми складаємо соціальні пісні, я б назвав це сучасним веризмом. Сучасна українська рок-поезія.

– Вас запрошували на благодійні концерти? Чи може ви самі збирали гроші на підтримку військових?

– 16 лютого цього року був перший наш цьогорічний концерт. Це був благодійний виступ у Черкасах, там збирали кошти на ЗСУ. Минулого року у Гадячі ми теж грали благодійний концерт. Вони зараз, можна сказати, що всі благодійні. Для нас і для людей зараз важливіші зустрічі й спілкування, ніж заробітки з концертів.

У березні 2022 року, коли я приїхав у Чернівці, до мене підійшов музикант з філармонії й каже: “Тут приїхало багато людей творчих, але нам нема де всім зібратися, люди по декілька тижнів зі зйомних квартир не виходять, тож давай щось організуємо”. Ми зробили такий “безафішник”, на нього прийшли люди з Харкова, Києва, – ті, хто на той час перебував у місті. Вони тоді потребували підтримки. Коли дізнавалися, що я з Луганська, то їм ставало трохи легше, бо вони бачили, що такі не одні й що життя триває.

– Що наразі вас надихає на творчість? Чи є якісь зміни у тому, що надавало сил творити раніше й після повномасштабного вторгнення?

– По-різному буває. Можна відкрити якусь світлину чи ще щось і воно надихає. Загалом процес творчості спонтанний. Немає такого, що мені треба написати пісню, я сідаю і пишу. Колись мене запитали, скільки пісень на тиждень я пишу (посміхається — ред.) – ну у мене такого немає. Загалом є такі методики, вправи, але це не моє. Може бути так, що й місяць-два нічого не йде, ну не той рядок, а буває навпаки – розумієш, що натхнення прийшло, це таке приємне відчуття, тоді пишеш швидко.

Бувало таке, що пісня з’являлася за 20 хвилин.

– Щодо студій звукозапису: де ви записуєте свої альбоми? Чи дорого це обходиться?

– Перший альбом наш ми записали на домашній студії у Чернівцях. Зараз накопичуємо матеріал і записуємо його у Києві. Нам так зручніше, бо там наш клавішник і туди зручніше усім їхати. У міру того, як накопичуємо кошти, плануємо, щоб у всіх був вільний час і збираємося. Маленькими кроками йдемо, але у нас це – природний процес.

Звісно, хочеться виразитися, бо це різні відчуття: коли написав пісню і коли приходиш до студії, починаєш робити аранжування, писати інструменти, а потім пісню зводять, все міксується – вона починає по-іншому виглядати.

Для нас зараз в умовах відсутності великих коштів виходом є запис пісень та випуск їх на стрімінгових платформах. Хоча я завжди казав, що фізичні носії також потрібні. У нас навіть суперечки були: мені казали, що вони не потрібні, бо ми живемо в епоху цифрових технологій. Але нещодавно мені написав хлопець, чи є у нас диски, він хотів купити. А їх немає. Ну, ми домовилися, що коли зробимо, то йому презентуємо першим. Тут теж все впирається в гроші. Я ще у 2020 році дізнавався, скільки коштуватиме зробити 500 екземплярів, це було 20 тисяч. Сума наче не велика й не мала, а гроші треба десь взяти. Тоді вирішили замість дисків записати та випустити три-чотири пісні.

– Як шукаєте організаторів? Чи може вони на вас “виходять”?

– Є таке й що мені пишуть, є, коли самі телефонуємо, пропонуємо. Минулого року у жовтні я приїхав до Львова. Мої знайомі робили спектакль-перфоманс у Домі Франка. А у нас якраз була акустична програма. Після вистави ми прибирали апаратуру, прийшла артдиректорка, ми обмінялися номерами. За декілька днів нас вже запросили на концерт.

– Чи виходить на цьому заробляти?

– Я ще раніше казав: чи буде виходити заробляти, чи ні – ми все одно будемо робити музику.

Я писав якось заявку на грант, щоб записати платівку та зробити декілька концертів, але мені його не погодили. Було таке, що хотіли зіграти у Чернівцях на День вуличної музики. Але нам потім організатори повідомили, що якось так склалося, що наші тексти не підходять в концепцію заходу. Якийсь, на мій погляд, суцільний конформізм відбувається зараз.

З приємного: минулого року нам запропонували підписати угоду зі Спілкою авторів. Це дуже класно, бо можемо вже офіційно назвати музику авторською і вона стає вже інтелектуальною власністю. І якщо її будуть слухати, то можуть бути дивіденди та роялті. Ми їх плануємо вкладати у нашу музику.

Зрозуміло, що все впирається в грошове питання, але робити якісь заклики (тим паче зараз – під час війни) щодо фандрейзингу ми не робили й не збираємося. Єдине, що я у 2022 році, коли ми вирішили випустити live-альбом, попросив у друзів допомоги на його зведення та мастеринг.

– Скільки вас зараз людей у групі?

– Програму зробили на трьох і збиралися їхати до Черкас, але наш клавішник працює в Національній опері, і у нього якраз була вистава. Ми думали чи скасовувати, чи переносити концерт, потім вирішили, що гратимемо акустику. А коли приїхали на концерт, то так склалося, що прийшов знайомий барабанник з Черкас Василь Туровський, ми з ним спробували грати – все вийшло. Потім підійшов сєвєродончанин Дмитро Пастухов, каже: “Є гітара? Я б підіграв”. Знайшли йому інструмент і зіграли таким складом. Вийшло в хорошому сенсі рок-н-рольно. Виконали спрожогу 13 пісень.

Дмитро взагалі був тоді у відрядженні, побачив афішу й така зустріч у нас трапилася.

– Мрієте, щоб зустрітися усім колективом та зробити репетиційну базу? Щоб усі були в одному місці?

– Звісно. Ми у 2014 році коли поїхали у Сєвєродонецьк, то десь з 2017-го працювали з гуртом «Parallel» з Кремінної й там у нас була невеличка, нехай “шевченківська хатинка”, але своя репетиційна база. Це було дуже зручно. Так, там не було інструментів чи обладнання за останніми технічними умовами, але достатньо було для того, щоб у нас була своя така майстерня. Були репетиції, ми частіше зустрічалися, програма була напрацьована приблизно з 50 композицій.

З кремінянами ми грали останній раз у січні 2022 року. Зараз ми спілкуємося, тримаємо зв’язок, ділимося творчими ідеями.

– Після деокупації Сєвєродонецька повернетесь у місто? Воно стало для вас рідним?

– Так, звісно. У січні минулого року ми грали свій перший концерт з новою програмою у Києві. Я кажу: хлопці, мені треба на “лівобережку” з’їздити, вони питали навіщо? Я їм відповів: ви не розумієте, мені треба зарядитися. Тягне мене на східну Україну.

Повертатися будемо однозначно.

Концерт у Сєвєродонецьку у листопаді 2021 року

– Які плани? Чи будете записувати новий альбом?

– Звісно, ми плануємо. Почали в тому році записувати. Дві пісні випустили: одну синглом, одну у вигляді EP. Потім записали ще три пісні. У планах зробити повноцінний україномовний альбом з 12 пісень. До цього йдемо. Також ми плануємо писати пісні й надалі, зустрічатися з людьми, грати концерти, може, якусь відеороботу зробити. Все залежить від часу. Плюс до того – ми у різних містах, що не дуже зручно.

Плануємо дати концерт у Дніпрі, там наших багато. Загалом люди пишуть, питають, чи будемо ми в тому, чи іншому місті виступати.

Це дуже приємно, коли до тебе підходять і кажуть, що музика – це терапія. Мабуть, у самурая дійсно немає цілі, є тільки шлях – так можна зараз охарактеризувати нашу діяльність. Як буде далі – покаже час.

“Не пахнуть квіти на тому світі”, або Як російськомовна рок-група стала україномовною 

20 жовтня 2023 р. на всіх стрімінгових платформах у вільному доступі стала доступна нова творча робота гурту TWO BUS, яка представлена у вигляді мініальбому (ЕР).

Складання слів, музики, запис та випуск – це природній процес та дивовижна історія однієї пісні, яка стала мініальбомом (ЕР).

Слова складались Дмитром Погорєловим та Дмитром Прохою у Харкові і Сєвєродонецьку (січень — лютий 2021рр.). Музика написана Дмитром Прохою у Сєвєродонецьку (березень 2021р.) та Антоном Чуріковим у Чернівцях (січень-лютий, 2022р). Студійний запис композиції «Диво», зведення та мастеринг відбувались у Чернівцях на двох студіях звукозапису, а саме: Mixcore Audio (січень — лютий 2022р.) та Alexsound (червень 2023р.). Створення реміксу відбулось у м. Гера (Німеччина) на студії звукозапису Mixcore Audio (серпень-вересень 2023р.). Запис live-версії було зроблено у Черкасах на Rock Bulava Open Air Festival (червень 2021р.), а зведення та мастеринг проходили на студії звукозапису BK Present у м.Харкові (липень-серпень 2022р.).

«Пам’ятаємо Дмитра Погорєлова та слухаємо EP «Диво» — прокоментував Дмитро Проха.

лінк на ЕР: https://album.link/w4cbs38kzkw2z

У липні 2023 р. на всіх стрімінгових платформах у вільному доступі стала доступна нова творча робота гурту TWO BUS, яка представлена у вигляді синглу (англ. Single від Single Play record).

“Робота над створенням синглу почалась у 2022 році, так у серпні – жовтні народились вірші, це відбувалось у різних містах України (Чернівці, Рахів та Харків), а музична складова з’явилась у жовтні, і це сталося в Україні (м.Чернівці) та у Німеччині (м. Гера). Робота була продовжена та завершена у травні – червні 2023 року на студії звукозапису ALEXSOUND у м.Чернівці.

Ми давно не випускали сингли, тим паче рідною мовою”, – прокоментував  Дмитро Проха.

Сингл «Сон це» (Radio Edit)  – це  ефект синергії та екле́ктики однодумців з різних куточків України, а зараз і Німеччини, які об’єдналися для створення мелодій та рим:

• Дмитро Проха (Луганськ – Сєвєродонецьк – Чернівці): слова, музика, вокал, ритм-гітара, дизайн обкладинки, продюсер;
• Дмитро Погорєлов (Харків): cлова;
• Антон Чуріков (Луганськ – Чернівці – Гера): музика;
• Іван Дуда (Луганськ – Сєвєродонецьк – Черкаси): помічник у виробництві;
• Олександр Рогожевський (Чернівці): музика, ритм-гітара, соло-гітара, бас-гітара, клавішні, перкусія, програмування барабанів, аранжування, запис, зведення, мастерінг, продюсер

Лінк: https://album.link/r7kzzbjmzf7kv

Українська група TWO BUS у жовтні 2022 року представила концертний альбом “Rock Bulava (Live in Cherkasy)”.

Це “живий” виступ інді-бард-рок групи TWO BUS спільно з панк-рок гуртом PARALLEL на самому роковому фестивалі країни у 2021 році (м.Черкаси), зведення та мастеринг якого відбувся на студії звукозапису BK Present у 2022 році (м.Харків).

Діамантом альбому “Rock Bulava (Live in Cherkasy)”, як у прямому, так і у переносному значені, сенсі та сприйняті є пісня “Диво”, вона стає начебто посиланням до вірша “Українська мова (Пам’яті Т.Шевченка)” Володимира Самійленка.

“Концертний альбом “Rock Bulava (Live in Cherkasy)” – подарунок нашим друзям, знайомим та поціновувачам поетичного, текстового року”, – прокоментував Дмитро Проха.

Альбом доступний для прослуховування на багатьох цифрових майданчиках: https://album.link/q7cbwkvrwc62z

У листопаді 2022 року концертний альбом “Rock Bulava (Live in Cherkasy)” (інша версія) також буде доступний для прослуховування на цифрових майданчиках: iTunes, Apple Music,Deezer.

Дмитро Проха: вокал, бек-вокал, гітара (1-11), автор слів, композитор (1-5, 7-10).

Артем Шаповал: бас-гітара, бек-вокал, вокал (1-11), автор слів, композитор (11).

Іван Дуда: перкусія (1-11).

Олександр Рачинський: барабани (1-11).

Антон Чуріков: автор слів (2,9), композитор (1,2,5,7,8,9).

Дмитро Погорєлов: автор слів (3,4,6), композитор (6).

Олег Казаков: композитор (11),

аранжування (1-12): TWO BUS & PARALLEL

Звукооператор: Дмитро Пономарьов

Rock Bulava Open Air Festival (м.Черкаси, 2021)

Студія звукозапису: BK Present (м.Харків, 2022)

TWO BUS! Дякуємо, 2020!

«Всё в порядке, всё в порядке,

Телефон на подзарядке,

И значит не сорвется –

Очень важный телефонный разговор…»

Вне всяких сомнений 2020 был особенным)!

Возможно, так и есть, что всё относительно или, по меньшей мере, дуально.

И мы говорим — Спасибо!

У травні 2020 року вийшов перший студійний альбом українського гурту TWO BUS під назвою «Ч/Б», до якого увійшли 12 композицій (10 — російськомовних і 2 українською мовою).

Альбом «Ч/Б» 2020 року доступний для прослуховування на багатьох цифрових майданчиках

https://album.link/tncRt5BqzVcVX

Композиція «Моя Страна» з альбому «Ч/Б» стала переможцем конкурсу Міжнарожного порталу Експеримент «Краща музична композиція літа 2020»!

Також композиція «Моя Страна» гурту TWO BUS прийняла участь в Премії Jager Music Awards 2020 в номінації Young Blood, де, завдяки вашій підтримці, за результатами Першого етапу голосування посіла 28 місце із більш ніж 600 учасників, вийшла у Другий етап голосування та обійняла 12 місце з 56 учасників.

У жовтні 2020 року група TWO BUS випустила перший кліп на пісню «Ч/Б» з однойменного альбому.

Відео опублікували на цифровому майданчику (онлайн-платформі) Gumroad. Подивитися можна дві відеоверсії до композиції «Ч/Б», а також придбати музичний альбом gumroad.com/l/hiEUi.

21 жовтня, о 20:00 відбувся ОНЛАЙН КОНЦЕРТ на офіційному Ютуб-каналі групи TWO BUS band!

Музиканти грали для Вас з самого міста Чернівці. «Карантин не помеха!»

https://www.youtube.com/channel/UCteB0dkRjsLcKtEgX_5pTxQ?view_as=subscriber

Гурт TWO BUS спільно з гуртом PARALLEL у 2020 підтримали своїми музичними витступами декілька байк-фестивалів, мото-зльотів та культурних фестивалів у східних регіонах нашої країни, а саме: у Луганській, Донецькій та Харківській обласастях.

Несподівано та приємно, вразило…)

Перший раз, як то кажуть)…

Нас, группу TWO BUS, було запрошено підтримати Корпоратив (Рок на день народження), це був приємний досвід поділится своєю творчістю та пограти кавер-версії на відомі рок-композиції у власній інтерпритації. Навіть поліція приходила у заклад, щоб до 22:00 закінчували рок… Все чинно-благородно. В стилі!)

Спасибо всем тем, кто был с нами и поддерживал нас в 2020!

To be continued!

С наступающим 2021 годом!

Удачи!

С уважением!

группа TWO BUS

Группа TWO BUS выпустила первый клип на песню «Ч/Б» из одноименного альбома, который вышел в мае 2020 года.

Видео опубликовали, как и было ранее обещано участниками коллектива, вместе с альбомом еще на одной цифровой площадке (онлайн-платформе) Gumroad, где можно посмотреть две видеоверсии к композиции «Ч/Б», а так же приобрести музыкальный альбом gumroad.com/l/hiEUi

Многие крупные и независимые музыканты и модели косплея продавали товары через Gumroad, в том числе Eminem, Bon Jovi, Garth Brooks, Girl Talk, Wiz Khalifa, David Banner, Ryan Leslie, Sara Bareilles и Sam Hyde.

«Музыкально-поэтическая палитра красок словно бы окрасила целлулоидную плёнку «многосерийной картины» группы Тубус под лаконичным названием «Ч/Б». И, если это, не так явственно проступает в самом альбоме, где внимание на себя перетягивает композиция «Несколько добрых слов», то в клипе на одноименный трек, это ощущается ярко и однозначно.

Автор как бы погружает нас в мир без красок и «сюжет без картин», сначала робко приоткрывая дверь в это место однозначных категорий чёрного и белого, а потом всё глубже и стремительнее… и так до последнего кадра.

С помощью довольно неплохого ассоциативного монтажа и психоделического подтекста получилось создать то, что читается на самых дальних границах понимания, восприятия, принятия. Но прочитывается безошибочно, тем сильнее влияя на эмоциональный фон.

«Объявив себе карантин» и по понятным для всех причинам, лишив себя (а вместе с этим и нас: зрителей-слушателей) красок, художник этого музыкального холста, а после и режиссёр клипа, всё же оставляет робкую надежду на возврат. Однако это по незыблемым законам драматургии мы с облегчением понимаем лишь на последних, вновь приобретших краски, кадрах» — Евгений Малафеев, биограф группы TWO BUS, независимый журналист, гловер.

«Видеоряд родился как явление после прослушивания композиции «Ч/Б» в измененном сознании. Потребовалось достаточно много времени для того, чтобы отключить себя от восприятия монтажа материала как процесса и перейти к монтажу непосредственному, минуя связку человек-ЭВМ» — прокомментировал Иван Дуда видеоинженер , VJ группы TWO BUS.

Иван Дуда – видео

Дмитрий Проха – вокал, электроакустическая гитара
Антон Чуриков – флейта, запись, сведение, мастеринг
Назар Бусуюк – фагот
Валерия Перьян – клавишные

ПРИВЕТ, ДРУЗЬЯ!
Огромное спасибо за Вашу помощь и поддержку!
Благодаря вашим голосам, по результатам Первого этапа голосования в номинации Young Blood Премии Jager Music Awards 2020, композиция «Моя Страна» группы TWO BUS заняла 28 место (из более 600 участников) и вышла во Второй этап голосования, который продлится ДО 13 НОЯБРЯ 2020 ВКЛЮЧИТЕЛЬНО (ГОЛОСОВАНИЕ)!!!

Поддержать композицию «Моя Страна» (ПОСТАВИТЬ ЛАЙК) во Втором этапе конкурса можно, перейдя по ссылке https://jagermusicawards.com.ua/profile/89123